Основою конструкції труб із вуглецевої сталі є забезпечення-її здатності витримувати тиск під робочим тиском. Товщину стінки труби необхідно розрахувати та визначити на основі тиску середовища, діаметра труби, робочої температури та міцності матеріалу. Зазвичай використовувані формули включають розрахункові формули зі стандартів ASME або GB, щоб гарантувати, що трубопровід не зазнає пластичної деформації або розриву під час тривалої-експлуатації, а також враховують економічність і використання матеріалів.
Конструкція труб з вуглецевої сталі також вимагає врахування методів з’єднання та характеристик ущільнення. Вибір методів з’єднання, таких як зварювання, фланці та різьблення, має ґрунтуватися на робочому середовищі трубопроводу та вимогах до обслуговування, забезпечуючи при цьому надійну герметизацію. Точність обробки кінців труб, якість зварних швів і вибір ущільнювальних прокладок є важливими факторами, які гарантують, що трубопровідна система не протікає.
При проектуванні труб з вуглецевої сталі необхідно оцінити властивості середовища та умови навколишнього середовища. Якщо необхідно, слід застосувати антикорозійні заходи або застосувати внутрішню обшивку/покриття для продовження терміну служби. У той же час у проекті зазвичай використовується коефіцієнт безпеки, щоб врахувати неочікуваний надлишковий тиск, коливання температури та фактори старіння, гарантуючи, що система трубопроводу все ще може безпечно працювати в екстремальних умовах.